Ринок роздрібного кредитування в Україні демонструє не лише відновлення, а й структурні зміни: на тлі активного зростання споживчих кредитів стрімко розвивається іпотечний сегмент, насамперед завдяки державній програмі “єОселя”.
У 2026 році саме модернізація цієї програми може стати ключовим фактором подальшого розширення ринку.
Про це Про це йдеться у статті Центру економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”.
Посилаючись на дані НБУ, аналітики зазначили, що станом на 1 січня 2026 року загальний обсяг роздрібного кредитного портфеля банківської системи України становив 365,39 млрд грн, при цьому 97% портфелю складали кредити в національній валюті.
“Попри війну та макроекономічні ризики, ринок роздрібного кредитування продовжує зростати”, — зазначила Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту “Фінансового пульсу”.
Споживчі кредити зростають, але їх частка зменшується
Аналітики акцентували, що за даними НБУ, найбільшу частку в структурі портфеля традиційно посідають споживчі кредити. Порівняно з початком 2025 року їх обсяг зріс на 25%, а відносно довоєнного періоду — на 44%.
Водночас їхня частка у портфелі поступово зменшується — із 81% на початок 2022 року до 76% станом на 1 січня 2026-го.
“Це свідчить не про послаблення сегмента, а про швидше зростання інших напрямів кредитування, насамперед іпотеки. Структура кредитного портфеля банків стає більш збалансованою”, — пояснила експертка.
Іпотека — головний рушій структурних змін
За 2025 рік портфель кредитів на придбання нерухомості збільшився на 32%, а порівняно з 1 січня 2022 року — у 2,6 раза. Частка іпотеки у роздрібному портфелі зросла з 7% до 12%.
“Ключовим фактором стала державна програма “єОселя”. Вона фактично перезапустила іпотечний ринок. У 2026 році відбудеться її модернізація, що може забезпечити нову хвилю зростання виданих іпотечних кредитів”, — вважає експертка.
На її думку, саме іпотека має найбільший довгостроковий мультиплікативний ефект для економіки — через підтримку будівельної галузі, суміжних секторів та внутрішнього попиту.
Автокредитування повернулося до довоєнних обсягів
Сегмент автокредитування також демонструє позитивну динаміку: за 2025 рік приріст становив 37%. Водночас станом на 1 січня 2026 року загальний портфель лише на 5% перевищує довоєнний рівень. З початку поточного року частка автокредитів у структурі кредитного портфеля банків становить близько 5%.
“Автокредитування поступово відновлюється разом із внутрішнім попитом. Однак цей сегмент більш чутливий до доходів населення та споживчих настроїв”, — зазначила вона.
Рівень закредитованості залишається низьким
Окрему увагу аналітикиня звернула на низький рівень проникнення кредитування в економіку. За даними НБУ, наведеними у Звіті про фінансову стабільність за грудень 2025 року, співвідношення кредитів домогосподарств до ВВП становить лише 0,45% для іпотеки та 3% для інших роздрібних кредитів. Для порівняння, у Франції ці показники становлять 44% і 9%, у Німеччині — 37% і 10%, у Чехії — 24% і 7%.
З огляду боргового навантаження відносно доходів позичальників рівень закредитованості також залишається достатньо низьким. Станом на 01.10.2025 у переважної більшості позичальників (90% за обсягом кредитного портфеля та 78% за кількістю кредитів) співвідношення щомісячних платежів до доходу не перевищувало 27%, що є помірним навантаженням.
Посилаючись на дані НБУ, Діляра Мустафаєва підкреслила, що станом на 01.10.2025 найбільшу частку кредитного портфеля фізичних осіб становили кредити позичальників із щомісячними доходами від 20 до 50 тис. грн — 31% за обсягом та 28% за кількістю кредитів. Для цієї групи щомісячні виплати становили в середньому 20% доходів.
Позичальники з доходами від 12 до 20 тис. грн формували 15% обсягу портфеля та 24% кількості кредитів; їхні виплати становили близько 27% доходів.
Кредити позичальників із доходами понад 50 тис. грн становили 36% за обсягом та 11% за кількістю; щомісячне боргове навантаження для цієї групи не перевищувало 25%.
“Єдиною категорією з підвищеним борговим навантаженням (близько 40% доходів) є позичальники з доходами до 12 тис. грн. Водночас їх частка в портфелі є відносно невеликою — 10% від загального обсягу кредитів та 22% від загальної кількості договорів. Таким чином, потенціал для розвитку кредитування фізичних осіб в Україні залишається значним”, — сказала вона.
Якість портфеля покращується
Станом на 1 січня 2026 року частка непрацюючих кредитів фізичних осіб та ФОП становила 10,78%. Порівняно з початком 2025 року цей показник зменшився на 4,71 в.п., а відносно довоєнного рівня — на 6,08 в.п.
“Факт, що якість портфеля покращується навіть у період війни, — це дуже сильний сигнал для ринку. Банківська система зберігає стійкість, а ризик-менеджмент працює ефективно”, — наголосила аналітикиня.
Перспективи 2026 року
На думку експертки, за умов збереження макрофінансової стабільності, контрольованої інфляції та підтримки державних програм ринок роздрібного кредитування має всі передумови для подальшого зростання.
“З огляду на прийнятний рівень непрацюючих кредитів та помірне боргове навантаження населення, ринок споживчого кредитування має значні перспективи розвитку. Подальше активне зростання іпотечного сегмента може бути забезпечене насамперед завдяки модернізації програми “єОселя””, — підсумувала Діляра Мустафаєва.
Довідка:
Громадська організація «Центр економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс» була створена 2 березня 2015 з метою об'єднання зусиль учасників і експертів фінансового ринку України з метою його розвитку і вдосконалення.
Цілі, реалізації яких сприятиме діяльність Центру:
- Поліпшення якості нормативної бази, що регулює роботу фінансового ринку, усунення регуляторних проблем, що заважають його повноцінному розвитку
- Підвищення прозорості діяльності фінансових установ
- Розвиток нових ринкових інструментів і механізмів роботи, в тому числі шляхом впровадження кращого міжнародного досвіду
- Підвищення фінансової грамотності населення
- Сприяння реалізації економічних реформ, в тому числі через фінансову децентралізацїю
- Сприяння розвитку підприємництва тощо.