Частка європланувань у структурі попиту на первинному ринку житла Києва у 2026 році становить 60–70% залежно від сегменту, а в окремих проєктах комфорт+ та бізнес-класу вже перевищує 75%.
У масовому сегменті цей формат фактично став новою нормою: покупці дедалі частіше обирають не більшу площу, а ефективне використання кожного квадратного метра.
Як йдеться в аналітичному дослідженні компанії Інтергал-Буд, тенденція, яка почалася ще у 2022 році, у 2025–2026 роках остаточно закріпилася як новий стандарт сучасного житла. Якщо у 2022 році частка попиту на квартири з європлануванням становила близько 38%, у 2024 році - 52%, то у 2025 році цей показник перевищив 60%, а у першому кварталі 2026-го продовжив зростання.
Особливо відчутно попит зріс після змін у державній програмі «єОселя», які набули чинності у лютому 2026 року. Нові нормативи площі передбачають 52,5 кв. м для сім’ї з 1–2 осіб плюс 21 кв. м на кожного наступного члена родини, а максимальна площа житла, яка підпадає під умови програми, суттєво обмежена. Якщо квартира перевищує встановлений норматив більш ніж на 10%, покупець фактично втрачає можливість скористатися пільговим кредитуванням або змушений самостійно покривати значну різницю у вартості. У таких жорстких рамках європланування стало фактично безальтернативним рішенням для значної частини покупців.
«Класичні планування з довгими коридорами, великими непродуктивними зонами та маленькими ізольованими кухнями стають економічно невигідними. Сьогодні покупець оцінює не кількість квадратних метрів, а сценарій життя, який дає квартира. Простора кухня-вітальня, окремі спальні, мінімум коридорів, продумане зонування — це вже не додаткова перевага, а базова вимога. Особливо це помітно серед сімей, які купують житло для власного проживання, а не для інвестицій», — зазначає комерційна директорка девелоперської компанії «Інтергал-Буд», Олена Рижова.
Згідно з аналітичним дослідженням, серед наймасовішої категорії покупців первинного житла — людей віком до 40 років — кожен другий обирає однокімнатні або двокімнатні квартири з європлануванням площею 38–60 кв. м. Основний мотив — житло для себе. Покупці старше 40 років в більшості обирають двокімнатні або ергономічні трикімнатні квартири площею 65-85 кв. м, де ключовими є приватність, окремі функціональні зони та комфорт для всієї родини.
За оцінками аналітиків «Інтергал-Буд», на тих самих квадратних метрах європланування дає на 15–20% більше корисної площі порівняно з традиційними плануваннями, а коефіцієнт ефективності простору перевищує 85% проти 65–70% у старому житловому фонді. Це також означає менші витрати на ремонт, опалення та обслуговування.
При цьому пропозиція досі не встигає за попитом. Лише кожна сьома квартира у новобудовах повністю відповідає критеріям повноцінного європланування: простора кухня-вітальня, ізольовані спальні, відсутність «мертвих» коридорів та логічне функціональне зонування.
Європланування перестали бути ознакою преміального житла — це вже must-have для будь-якого якісного проєкту. Якщо квартира не дає відчуття простору, комфорту і логіки, вона програє ще на етапі першого перегляду.
Квартири із зайвими метрами та застарілою логікою просто випали з активного попиту, в той час як компактні європланування з правильною функцією продаються швидко навіть у складних ринкових умовах.
За оцінками аналітиків «Інтергал-Буд», у 2026–2027 роках ринок може зіткнутися з дефіцитом готового якісного житла саме у сегменті функціональних квартир комфорт-класу, які найбільше відповідають новій структурі попиту. Саме тому девелопери, які вже сьогодні роблять ставку на правильне планування, компактні площі та автономність будинків, отримають найбільшу конкурентну перевагу. Додатковими драйверами стануть держпрограма «єОселя», яка тепер жорстко обмежує площу, невелика кількість нових проєктів, зростання собівартості будівництва та відкладений попит.