To Viki
>>не звертайте уваги - інтелігенція - тонка натура... вважайте, що він просто добрий день сказав... ми ж люди богобоязливі та милосердні не будемо його за це кривдити...:)
Стопудово нет :-)). Некоторых жизнь обижает, те же выбори, коалиция и т. д. И так народ обиженный ходит, зачем же еще :-))
ОКО, Вы зря пытаетесь здесь что-либо доказать.
"Свидомым" людям и не надо ничего доказывать - благодаря государственной политике их детей русскому языку не научат, а сами они своих детей благодаря своему самосознанию русскому языку тоже учить не будут.
В результате появится лет через 10-20 прослойка людей, говорящая по русски с хорошо заметным, выразительным, ну Вы знаете каким, акцентом. При этом не знающая и "родного" украинского, ибо языковая среда - не та. О качестве преподавания натурально европейских языков, тем более в украинских школах, и говорить нечего. И это хорошо. "Свидомый" человек должен выделяться сразу. Чемь меньше знает - тем лучше.
Что поделаешь - второго государственного не хотят те, кому лень учить русский:)
Фразочка - "Я могла обраты иншу батькившчыну" так и отдает совком. "Батькившчыну" может и можно "обраты", как, например для значительного числа сограждан ее "обралы" в 1991. А Родину - не выбирают, Родина - самоощущается, независимо от места жительства, и, даже, в зависимости от вынужденных обстоятельств, гражданства. В эпоху глобализации человек может жить и работать в какой угодно стране - и при этом оставаться патриотом, помнить, кто он и откуда он. Это только при СССР - покинул страну - "Эмигрант", "предатель". При нормальных режимах место жительства - дело каждого человека. Тургенев значительную часть жизни прожил во Франции, однако он, несомненно" является русским писателем, и пользу принес, в первую очередь, России и русской литературе.
Человек, не помнящий кто он - очень типичное явление. Убого смотрится человек, думающий по русски, но при этом поносящий русский народ и русскую культуру, отказываюший своим согражданам в равных правах.
>>>А Родину - не выбирают, Родина - самоощущается, независимо от места жительства, и, даже, в зависимости от вынужденных обстоятельств, гражданства
В вашому спічі є протиріччя, - то "нє вибірают" чи "вибірают" там де "самоощущаєтся"...? Ось я наприклад обрала, там де "самоощущаєтся" -може у вас не було вибору в 1991 році - в мене він був, і був ще у багатьох людей, хто саме народився фактично не на теріторії сьогоднішньої України, і я обрала - Батьківщиною Україну (бо частина моїх родичів народилася у Києві), українську мову (бо то була їх мова), податковий тягар саме держави Україна... Але не цураюся і мови та культури інших своїх предків - росіян та поляків... та в одночас не вважаю, міста, біля яких лежить їх прах, в яких живуть мої брати і сестри - Батьківщиною...
>>>Человек, не помнящий кто он - очень типичное явление.
Так, це було типове явище при радянському союзі - найбільш продвинуті в цьому були євреї (але їх я розумію, на них був особливий тиск) - вони змінювали свої імена на російські, а також намагалися у паспорті написати, що вони росіяни, або українці - так було в Києві... через деякий час більшисть з них емігрувала в Ізраїль і дуже СВІДОМО вивчила іврит...
Але найбільш огидні українці, батьки яких виїхали в промислові регіони Українини (за грошима, пенсіями та квартирами...) і сьогодні вони себе вважають росіянами, а всіх, хто живе там, де колись було їх коріння - бендерівцями... оце треба лікувати...
А взагалі ваш пасаж про Батьківщину нагадав мені
совковий анекдот про черв`яка на гної, який гадав, чому його Родіна розташована саме на гною, а не в яблуці...:)... думаю і сьогодні йому важко живеться...
Що ж до майбутнього, то я завжди намагаюся бачити його сонячним, та розумію, що наші діти завжди будуть кращими від нас...
Что вы спорите. Посмотрите вокруг: на всех учреждениях таблички на американском языке. Новости по телевизру на 5 канале- тоже. Украина окупирована США. А вы спорите не понятно о чем.
а ось і комерційний успіх - із задоволенням дивилася цю мультяшку двома мовами - українська сподобалася більше!!! - можливо цей успіх завдяки одному з тих, кто дублював Альфа (хто памятає - це була просто бомба на ICTV!!!)....
>>>>>>>
"Тачки" прокотилися на півтора мільйони гривень
Мультфільм "Тачки", який з’явився у прокаті 15 червня, за перший уікенд зібрав в українському прокаті більш ніж півтора мільйони гривень. "Тачки" вийшли на екрани України на 70 фільмокопіях, половина з яких була дубльована українською. Кількість глядачів, що подивилися анімаційну стрічку за чотири дні прокату, перевищила 90000 осіб. При цьому, в середньому по країні, на україномовному сеансі, було 54 людини, а на російськомовному — 50 осіб.
За словами гендиректора B&H Film Distribution Богдана Батруха, прем’єра повністю виправдала сподівання.
Богдан Батрух:
"Багато казали про те, що українською мовою ніхто фільм дивитися не буде. Але, наприклад, у донецькому кінотеатрі імені Шевченка 21 сеанс російською мовою відвідало 890 людей, а 12 сеансів українською — 834 особи. Тільки по цьому кінотеатру касові збори за три дні прокату склали більше 11000 гривень. Глядачів у кінотеатри ніхто не заганяв — вони проголосували ногами та грошами."
Негативно до україномовної версії "Тачок" поставилися в Одесі та Дніпропетровську — в Одесі повністю відмовилися від версії державною мовою, а у Дніпропетровську її взяв лише кінотеатр "Спутник". За уікенд там відбулося 24 сеанси російською мовою, які відвідало 639 людей (касові збори — 9,7 тис. грн.) та 18 — українською, де побувало 637 осіб (касові збори — 11,7 тис. грн.).