а1234
21.12.2006 12:14:27
Старик: Андрей, внимательно прочтите посты Агента.
Вот он как раз считает, что если квартира...
Любопытно сколько "реальных" историй о торговле недвижимостью знает среднестатистический потребитель, по профилю работы не связанный с торговлей недвижимостью?
Olena_125
21.12.2006 12:20:29
Брокеры тоже их знают, еще побольше, но не спешат делиться информацией.
Андрей12
21.12.2006 12:49:07
Есть очень много историй, действительно. Но во-первых это не та рубрика, во-вторых
те истории, которые не в пользу клиентов будут восприниматься Вами как некие страшилки.
Очень интересует об информации о которой Вы сказали, что риэлторы её скрывают. Что Вы имели ввиду?
Старик
21.12.2006 13:35:29
Уважаемый а1234, я надейюсь Вы не думаете, что истории мной выдуманы.
еще раз почему я здесь и откуда все эти истории.
Навязчивая мечта иметь свое жилье была в крови каждого советского человека. Сам я из маленького городишки, где и в советские годы делать было нечего, кроме как водку пить. Помыкавшись немного по гарнизонам, я стал любить мечту о квартире еще больше. Когда я дембельнулся изучение "квартирного вопроса" переросло просто таки в хобби. Многие мои сверстники и сослуживцы занимались тем же. Так что мое первое знакомство с рынком недвижимости произошло на чужом опыте еще вначале 90-х. В средине 90-х я уже сам купил квартиру у КГС. После женитьбы (у жены тоже была однокомнатная) занялся решением жилищного вопроса "на всю оставшуюся жизнь".
В результате ситуации по сути трехступенчатого обмена получил чего хотел. Все это заняло еще несколько лет жизни.
Добавте сюда многочисленных родственников, друзей и просто земляков, каждый из которых покупая квартиру в Киеве считает своим долгом позвать меня поприсутствовать, как великого "авторитета" в указанной области (да и просто крепкого парня).
Поэтому разных забавных историй я знаю не меньше иных брокеров, и они продолжают регулярно пополняться.
И когда я пишу то, чего не видел, а слышал с чужих слов, то честно предупреждаю форумчан.
К стати по профессии я бухгалтер.
а1234
21.12.2006 16:51:39
Ув. Старик :
Я ничего не думаю. Мне кажется нужно быть более требовательным к выбору специалиста до начала чего либо. Это касается всех аспектов бытия. Это облегчит жизнь в последующем.
Michigander
21.12.2006 20:36:52
1. Олено, зразок контракту вже вислав як додаток у форматі PDF (Adobe file)
2. Тепер щодо контракту з покупцем та МОЄЇ відповідальности
а) спілкування з клієнтами – на мою вимогу – відбувається здебільшого через імейл, себто – ПИСЬМОВО. Якщо інтереси клієнта через мою пораду зазнають шкоди, це можна буде легко довести. Не хочу вихвалятися, але у 90% випадків ми відповідаємо на імейли клієнтів протягом 10-ти хвилин.
б) щодо моєї ймовірної НЕСПРОМОЖНОСТИ знайти потрібний клієнтові об’єкт.
По-перше, будь-який нормальний ріелтор попередньо – до підписання контракту – “кваліфікує” потенційного клієнта. Я ж не кажу їм у першу ж хвилину “або контракт, або йдіть ви на... ” – з таким гонором ріелтером не будеш. Як правило, ми проводимо разом десь півдня: 2-годинна зустріч у моєму офісі плюс перший раунд показів, протягом якого я надаю людям детальну інформацію про будинки, історію їхнього продажу, приблизне фінансове становище власників (подібну інформацію я готую ПЕРЕД показами). Усе це – задля якомога позитивнішого іміджу в очах потенційного клієнта. Едуард не дасть збрехати: у нашому бізнесі ми продаємо клієнтам перш за все себе, а потім вже – нерухомість. Протягом цього часу я здебільшого розумію, що саме шукає людина, на яку суму вона може/хоче придбати нерухомість, а також – коли саме. Якщо, наприклад, людина мені каже, що вона шукає хату у моєму районі, а також у районі, що за 100 миль звідси, то це – потенційний червоний сигнал.
По-друге, ДО підписання контракту ми обговорюємо ЩО саме бажає придбати клієнт. Абсолютна більшість людей хочуть будинок з 3-4 спальнями, а таких будинків – особливо зараз, коли у Мічигані економічна криза – буквально СОТНІ. Отже, вірогідність того, що ми нічого не знайдемо дорівнює нулю. А такі речі, як “не той колір стін” не є аргументами й це чудово зрозуміло усім сторонам.
Якщо я чую, що людина шукає будинок у середземноморському стилі із мармуровим басейном, яких у Мічигані може просто не бути або принаймні не бути у продажі, то я пропоную 10 будівельних компаній на вибір (будівельник заплатить мені мої 3% у цьому випадку). Якщо це не задовольняє людину, я чемно завершую зустріч й бажаю їй усього найкращого. Дякувати Богові, таких “кадрів” трапилося лише 2 за мою кар’єру. До того ж, не слід забувати, що ваш покірний слуга є ріелтером середньої руки, а не “королем міст і передмість” (саме в останніх є дуже великий шанс нарватися на подібних “клієнтів”).
в) не слід забувати, що текст контракту написаний юристами моєї асоціації, а отже має за мету саме МІЙ максимальний захист. Це абсолютно нормальне явище. Разом із тим контракт зазначає, що в клієнта завжди є право звернутися до юриста, я особисто ЗАВЖДИ про це кажу на першій ж зустрічі.
Разом із тим, у моїй особистій практиці, я добровільно вношу наступні додатки до контракту з метою якомога більшого комфорту клієнта:
- я не буду репрезентувати ЖОДНУ іншу сторону, зацікавлену у будинку, що є предметом зацікавлености мого клієнта; у такому випадку я скеровую “іншу сторону” до іншого ріелтора, отримуючи 30% від його/її комісійних
- я буду у наявности для показів у будь-який зручний для клієнта час;
- клієнт ніколи не платитиме моїх комісійних, якщо їх платить продавець (приховати щось від клієнта неможливо технічно, а за “ліві гроші до кишені” можна втратити ліцензію)
Michigander
21.12.2006 20:39:33
3. Про 100 років досвіду Америки й 15 – України.
Я НІКОЛИ цілком не приймав подібного порівняння. Поясню чому. Якби ми жили у ХІХ сторіччі, то таке порівняння мало б рацію. Але ми живемо у епоху миттєвого обміну інформацією, Інтернету й засобів для швидкого ухвалення рішень. Для будь-яких змін потрібна воля до таких змін. У минулому житті я займався тим, що зветься “сприянням у розбудові демократії”. 10 років тому я написав такого собі аналітичного папірця про необхідність для України односторонньо скасувати візовий режим для ЄС, США, Канади, Японії та інших “нормальних” країн. Тоді різні поважні й пузаті дядьки з Ради, Кабміну, МЗС та АП мені авторитетно казали, що цього робити не варто, бо – дослівно – “специфіка в нас така” чи то “наші посольства втратять гроші”. Мої несміливі аргументи про збільшення потоку грошовитих західних туристів і, як наслідок, надходжень до бюджету парувалися словами “Та шо ти гаваріш? Ти ото жизні нє знаєш”.
Прийшов Ющенко (кажу це цілковито безвідносно до мого особистого ставлення до нього), з’явилася якась там політична воля, візи скасували і поїхали до нас потроху люди. Щодо втрат й прибутків, то бажаючі можуть пошукати дані в Держкомтуризмі.
Эдуард
22.12.2006 09:15:01
Michigander: 1. Олено, зразок контракту вже вислав як додаток у форматі PDF (Adobe file)
2....
Насчет того, что "продаем" сначала себя, а потом товар, коллега абсолютно прав. Это правда можно отнести почти ко всей сфере услуг. А что касается ситуации, при которой клиент не купил ничего, потому что риэлтор не нашел, то скажу так: при всей уникальности каждой квартиры (дома) их достаточно легко рассортировать по группам/сегментам. И когда речь идет о покупке, стороны говорят о поиске квартиры из определенной группы в заданном районе по интересующей цене. Так как подписание договора с агентством - дело не мгновенное, у меня есть время сделать анализ предложений в конкретном районе и определиться, будем ли мы иметь нормального покупателя или "туриста" (так мы называем клиентов, для которых процесс важнее результата). Так что предложения будут. А если что-то там с цветом стен, то это уже не моя вина. Я не строитель и не обещаю дать клиенту именно то, что он себе нафантазировал (а это, как правило, далековато от реальности), я веду речь о, допустим, хрущевке в конкретном районе. Так что моя задача не в том, чтобы откудато найти то, что клиент себе нафантазировал, а в том, чтобы найти все, что максимально соответствует этому идеалу и что реально и безопасно можно купить. Ну а если мечта не захочет отступать перед суровой реальностью, это проблемы клиента. И я не могу, не хочу и не буду за это отвечать.
Эдуард
22.12.2006 09:22:04
Michigander: 3. Про 100 років досвіду Америки й 15 – України.
Я НІКОЛИ цілком не приймав подібного...
Коллега, не соглашусь с Вами в том, что особенности отсутствуют. Они есть даже на схожих во многом рынках европейских стран. Но тут в первую очередь стоит говорить о ментальных особенностях народов и отсутствии опыта цивилизованных рыночных отношений на постсоветствком пространстве, а во вторую - о бардаке в законодательной сфере и в области регистрации прав и отягощений на недвижимость. Ну и на все это накладывается дефицит предложения и массовая (порядка 70% населения) неудовлетворенность своим "недвижимым" положением, подкрепленная бесплатной приватизацией как стартовым капиталом. Если это не национальные особенности, то что тогда особенности? Хотя, говорить о неприменимости западного опыта и технологий на нашем рынке глупость полная. Адаптация нужна, но и опыт нужен тоже. Так что делитесь мыслями, не пропадайте.
ИванПетров
24.06.2013 18:10:25
Соседка в молодости была проституткой и наркоманкой, теперь вот занялась риелторством. Успешная и уверенная в себе вумен! Давайте, простачки, платите ей свои денежки - без такого специалиста вам не обойтись :)
