
Таку думку висловив Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ.
Банкір вважає, що в умовах економічного розвитку та зниження інфляції до 9% у річному вимірі Національний банк України може переглянути монетарну стратегію: не виключено, що до кінця року регулятор знизить облікову ставку, ставку за тримісячними депозитними сертифікатами та інші монетарні інструменти на 1–1,5 в.п.
“Зниження облікової ставки до 14–14,5% дасть змогу банкам активніше розвивати різноманітні кредитні програми — передусім кредити для малого та середнього бізнесу, іпотеку й автокредити, адже вартість залучених коштів під кредитні програми знизиться. Разом із тим ми не виключаємо, що зниження ставки за тримісячними депозитними сертифікатами до 17,5–18%, на основі якої формується дохідність більшості депозитних програм, вплине на дохідність гривневих депозитів: ставки можуть знизитися в середньому на 1–1,5 в.п.”, — прогнозує банкір.
Очільник ГЛОБУС БАНКУ акцентував, що у другому півріччі ситуація на валютному ринку розвиватиметься відповідно до економічних реалій. Водночас він вважає, що наразі жодні курсові прогнози не здатні врахувати поточні воєнні та економічні обставини, як в Україні, так і світі, тому до прогнозування курсових показників основних валют слід ставитися з певною обережністю.
По-перше, йдеться про курс євро, формування якого залежить від світових економічних та геополітичних процесів: митних “запалень”, спровокованих США, тимчасової “рятівної” втечі великих інвесторів із долара в євро та інші європейські валюти, ситуації на Близькому Сході з можливими наслідками для світового порядку тощо. Але, на думку експерта, “український” курс євро відповідає світовим торгам пари долар/євро.
По-друге, у другому півріччі відбуватиметься формування бюджету з урахуванням темпів зростання економіки та очікуваних обсягів міжнародної фінансової підтримки, розмір якої у 2026 році наразі невідомий.
По-третє, в проєкті державного бюджету буде закладено усереднений курс долара на 2026 рік, що певною мірою може стати орієнтиром для валютного ринку.
По-четверте, на валютні курси тиснутиме глобальний чинник воєнної невизначеності.
По-п’яте, важливою для формування курсових показників стане стратегія Нацбанку: очікується, що регулятор і надалі поєднуватиме елементи регулювання та вільного ринку.
“Впродовж останніх місяців валютні тренди на світових ринках неодноразово змінювалися. Однак завдяки особливому валютному режиму в Україні ми не бачимо значних провалів чи стрімкого зростання курсу долара. Натомість курс євро залишатиметься співмірним зі світовою вартістю цієї валюти”, — вважає Сергій Мамедов.
За його очікуваннями, до кінця року офіційний курс долара США може сягнути позначки 43–44 грн. Тобто з липня по грудень офіційний курс долара може зрости в середньому на 2,5–5%. Водночас експерт виключає різкі зміни на валютному ринку.
“Режим “керованої гнучкості” в умовах війни повністю себе виправдовує: на ринку відсутні хаотичні чи “аритмічні” коливання. Будь-яка курсова корекція відбувається поступово — без стрибків угору чи обвалів. До того ж міжнародні валютні резерви дають змогу коригувати обсяг валютних інтервенцій, максимально врівноважуючи попит і пропозицію”, — наголосив банкір.
Загалом, на його думку, головними чинниками, що впливатимуть на розвиток банківської сфери у другому півріччі, стануть:
- очікуване зниження інфляції в річному вимірі до 9%;
економічне зростання — за підсумками 2025 року ВВП країни може збільшитися в середньому на 3%; - обсяг міжнародної фінансової підтримки — від початку повномасштабного вторгнення щорічна потреба України в зовнішній фінансовій допомозі оцінюється в $38–40 млрд.
“У другому півріччі війну суспільство сприйматиме як більший виклик, ніж інфляцію чи ставки за кредитами. Адже від того, чи вдасться досягти принаймні короткострокового припинення вогню, залежать долі сотень тисяч військових і мільйонів наших громадян. Саме тому будь-яка розмова про поступ банківської сфери має враховувати воєнні обставини — насамперед ефективний спротив ворожій армії та реальні, а не декларативні, зусилля для досягнення тривалого миру. Водночас стійкість банків — це підмурок економічного розвитку й упевненості в майбутньому держави”, — підсумував Сергій Мамедов.
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС" (ГЛОБУС БАНК) засновано у 2007 році.
Станом на липень 2024 року регіональна мережа налічує 32 відділення у т.ч. 29 входять до об’єднаної мережі Power Banking, що дає змогу працювати за умов відсутності світла.
ГЛОБУС БАНК підтверджено найвищий кредитний рейтинг за національною шкалою на рівні uaAAA, а також рейтинг депозитів на рівні ua2+ за шкалою рейтингового агентства "Експерт-Рейтинг".
Пріоритетними напрямками діяльності банку є кредитування енергоефективних проєктів, іпотечне кредитування на первинному ринку, автокредитування, кредитування малого та середнього бізнесу.
ГЛОБУС БАНК є акредитованим партнером низки державних програм: державної іпотечної програми “єОселя”, програми пільгового кредитування малого та середнього бізнесу “5-7-9”, “Доступний факторинг”, “Доступний фінансовий лізинг 5-7-9”, “Енергонезалежність фізичних осіб - власників домогосподарств”.
Банк є партнером ДУ “Фонду енергоефективності” за програмами кредитування ОСББ та ЖБК “Енергодім” та “ГрінДІМ”.
Банк є учасником державної програми “Національний кешбек”.
25 червня 2024 року ГЛОБУС БАНК став одним із 17 найбільших українських банків, що підписали Меморандум про кредитування проєктів з відновлення енергоінфраструктури.
Голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов є заступником Голови Ради директорів Конфедерації будівельників України та віцепрезидентом Асоціації українських банків.