Менi дуже жалко, що загинула молода людина.
Менi дуже жалко, що ще декiлька молодих людей постраждали.
Я розумiю, що люди, якi розводять багаття на пляжах, щоб посмажити собi коханими шашлички а iншим - зiпсувати насолоду вiд дихання свiжим морським/лiсовим/озерним повiтрям нiколи не вчаться на чужих помилках.
http://www.pravda.com.ua/news/2012/06/17/6966884/В результатi вибуху загинув на мiсцi житель мiста Старий Крим Кiровського району, 1978 р. н., у якого була дiагностована вiдкрита черепно-мозкова травма.
Четверо жителiв Феодосiї, молодi люди, 1975 р. н., 1985 р. н., 1982 р. н. i дiвчина, 1985 р. н., були госпiталiзованi в медустанови з травматичними ампутацiями верхнiх i нижнiх кiнцiвок, осколковими пораненнями i контузiєю.
За висновком фахiвцiв-експертiв, снаряд був прикопаний у землi. Люди розвели багаття, щоб посмажити шашлики, прямо над ним. В результатi нагрiвання ґрунту снаряд вибухнув.
Але...
Люди, давайте трохи поважати iнших. На владу надiї немає. Вона - есенцiя нашої дикостi, хамства, безкультурря, неповаги до законiв, до суспiльства, до порядку.
I маразм будєт крєпчать!
Аж доки...
Аж доки ми не почнемо згадувати що ми люди, що у виграшi повиннi бути всi, а не тi, хто наглiший i жлобкуватiший.
Вчора була спекотна погода i ми вирiшили сiм`єю вiдповчити на Пущi-Водицi.
Я мабуть стаю старий, i всi мої астральнi грiхи починають бити зi всiх сторiн по моєму свiтосприйняттю. Негативнi враження почалися вiд знаку "цегла", що забороняв в`їзд в лiс БУДЬ-ЯКИМ машинам. Ми залишили машину на узбiччi бiля знаку i пiшли по вузенькiй дорозi до води. Кожну хвилину доводилося тиснутся на узбiччя бо туди-сюди снували машини, яким пофiг всi тi знаки, а головне - пофiг iншi люди, якi хочуть в лiсi дихати свiжим сосновим повiтрям а не токсичним вихлопами дешевого автопрому та пилякою з їх колес. Що саме дивне - дорога там на диво нерiвна (грунтова-лiсова) що псує бампери та дно седанiв чи, навiть невисоких паркетникiв - але ж то яке западло послухатися доброго знаку-попередження i опинитися в рiдкiй когортi тих лохiв, якi йдуть 150 метрiв до озера пiшки!
Але то - дрiбницi! Головне враження дня чекало попереду.
Я звик, що озера Пущi-Водиця залишилися одним з небагатьох неприхватизованих водойм, якi чистi, пахнуть сосною, та доставляють своєю чистотою. Але все мiняється - вся зона вiльного берега була застелена густим димом багатть шашличникiв. I зовсiм це не ароматний смак "костра с шашличком" а вонючий нестерпний сморiд якогось смiття, з якого складають багаття, щоб отримати пiджаренi шматочки трупiв.
I, якщо деякi любителi шашличку ще намагалися розкладати багаття подалi вiд озера, то наша надiя, нове поколiння яке прийде замiсть помираючих комунiстiв i побудує процвiтаючу україну розiклало багаття прямо в метрi вiд озера i прямо бiля носу iнших людей якi вiдпочивали.
Я в бiйку не встрягав, але виказав молодим людям, що треба мати повагу для iнших.
Кармiчна бiйня українцiв продовжується.
Я радий, дорогi земляки, що я вас покидаю.
Можливо, на чужинi i одному буде несолодко, але я повинен вдихнути правильного диму.
Дим отєчєства нiхера не сладок!
Всiм вдачi!