Оскільки моє дитинство триває, то з раннього дитинства (18 років, 1988 рік) памятаю, що в магазинах була ковбаса, хліб, масло. К і М не було в провінції і тому юний провінціал вирішив насолодитися перевагами(прелестями) столичного життя.
Купив півкіла ковбаси типу лікарська, півкіла масла, білий батон і зробив собі шикарний бутерброд.
Печінка сказала рішуче "Ні" - було дуже фігово і з того часу почалася моя Дорога до Здорового Способу Життя
Ще памятаю, що Київських тортів у вільному продажі в той час не було, а я, як прилежний син, вирішив додому на канікули їх з Кийова привезти.
Хтось з корінних сказав що їх викидають у "Золотому ключику", що біля Республіканського стадіону, але чергу треба займати зранку.
Ну ми з колегою встали о п`ятій ранку і холодним листопадовим ранком відправилися пішки з гуртожитку 16 на вулиці Сеченова що майже біля Виставки до Золотого Ключика.
Прийшли о шостій.
Біля магазину нікого не було.
Ми зраділи що в черзі на торти будемо перші.
Перші люди за нами, яким ми могли запропонувати місце в черзі, почали надходити десь за 30 хвилин до відкриття магазину(8*00) а ми до цього часу як ідіоти наматували круги щоб зігрітися.
Коли відкрили магазин, то виявилося, що торти сьогодні не завозяться.
Після того випадку я розлюбив Київські торти.
Ще памятаю шалені черги за милом у Московському універмазі.
Після того я дуже рідко миюся з милом - вистачає озера зранку і душу ввечері.
Всім приємних спогадів!
kharch
17.05.2007, 10:47 · #21